НАВЧАЄМО ДІТЕЙ ТВОРЧО ТА КРЕАТИВНО МИСЛИТИ
Найголовніше завдання виховання та навчання – пробудити в дитині жагу до пізнання. Розвинуті навички креативного та творчого мислення дозволяють майбутньому громадянину грамотно ставити власну мету і досягати її.
понеділок, 17 листопада 2014 р.
субота, 15 листопада 2014 р.
ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТРВЗ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
Розглянемо детальніше методи ТРВЗ:
І. Прийоми фантазування:
1.1. Інверсія (або зроби навпаки) – змінити властивість, дію, принцип.
Приклад: Попелюшка стала злою, а сестри добрими. Як зміниться казка?
1.2. Збільшення чи зменшення об’єкту: Збільшуємо колобка, що буде?
1.3. Прискорення чи затримка: На Землі перестали рости рослини, що буде?
1.4. Об’єднання чи роз’єднання: слон + качка = качон, слокачка тощо.
1.5. Безперервні процеси зробити такими, що перериваються і навпаки:
повітря подається частинами, сонце світить постійно.Як зміниться середовище?
1.6. Знищення чи відродження властивостей об’єкта: Баба Яга стала доброю.
1.7. Зміна середовища, в якому живе об’єкт: Колобок живе на 16 поверсі. Як
втекти?
1.8. Живий об’єкт наділяється властивостями неживого і навпаки: книга
заговорила тощо.
ІІ. Метод фантастичної проблеми (те саме – інша назва): У дитини з’явилось багато мам?
Зникли всі ліси? Книги? Тощо.
пʼятниця, 14 листопада 2014 р.
ОПИС ЗМІСТУ ІННОВАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ТРВЗ
Генріх Саулович Альтшуллер,
засновник Теорії розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ), народився15 жовтня
1926 року у Ташкенті. Його батьки – вихідці з Баку. Батько працював в редакції
газети «Заря востока». Коли хлопчику виповнилось 5 років, сім я повернулась до
Баку. У цьому місті він прожив практично все життя.
Хлопчик дуже рано потрапив до
бібліотеки, з задоволенням читав наукову фантастику. Мріяв стати моряком. У
8-му класі вступив до воєнно-морської спецшколи. Коли почалась війна, весь
випуск школи забрали на фронт. Генріх був на рік молодшим за всіх, тому його
залишили. Довелось повернутись до звичайної школи, де хлопець відвідував
воєнно-морський та хімічний гуртки. В результаті об’єднання робіт з’явився
катер з хімічним двигуном… Ще він хотів побудувати Наутиліус або інший апарат ,
щоб плавати під водою. Але потрібне було розріджене повітря, яке теоретично неможливо отримати без розрідження. Альтшуллер знайшов
вихід, використавши перикис водню, який для виділення кисню достатньо було
підігріти. Так ще в школі хлопець отримав авторське свідоцтво на свій перший
винахід.
РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
Напевно, не один раз нам доводилось чути від учнів, їхніх батьків та й колег-педагогів,
що написати твір - це для школяра страшенно важке, а інколи й зовсім непосильне
завдання. І, щоб не отримати погану оцінку, деякі учні сидять у бібліотеці,
ретельно списуючи з якоїсь «критики», чи роблячи компіляцію з кількох джерел;
інші шукають знайомих із «творчими
здібностями» або
просто беруть один із збірників «кращих
творів». Чому ж таке відбувається? Адже здатність до
творчості властива не лише одиницям. Кожна особистість є творчо обдарованою.
Тож де губиться це творче начало, яке закладене в кожній дитині? Хто винен у
тому, що воно не розвивається?
Звичайно, «вину» можна перекладати на психолого-фізіологічні
особливості дитини, соціальне оточення, сім'ю. Але. погодьмося, чимала «заслуга» у цьому вчителя, адже розвиток будь-якої творчості значною мірою
визначається характером, спрямованістю педагогічного впливу. Тому необхідно
визначити основні напрямки діяльності саме учителя української мови та літератури, які б активізували і розвивали творчість
учнів. Адже, творча особистість – це
внутрішній вияв людської неповторності, індивідуальності, унікальності,
таланту, добропорядності, непересічності, здатності до створення самої себе, до
самосприяння як найголовнішої ознаки у ланцюгу «самостей»,
Підписатися на:
Дописи (Atom)