Генріх Саулович Альтшуллер,
засновник Теорії розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ), народився15 жовтня
1926 року у Ташкенті. Його батьки – вихідці з Баку. Батько працював в редакції
газети «Заря востока». Коли хлопчику виповнилось 5 років, сім я повернулась до
Баку. У цьому місті він прожив практично все життя.
Хлопчик дуже рано потрапив до
бібліотеки, з задоволенням читав наукову фантастику. Мріяв стати моряком. У
8-му класі вступив до воєнно-морської спецшколи. Коли почалась війна, весь
випуск школи забрали на фронт. Генріх був на рік молодшим за всіх, тому його
залишили. Довелось повернутись до звичайної школи, де хлопець відвідував
воєнно-морський та хімічний гуртки. В результаті об’єднання робіт з’явився
катер з хімічним двигуном… Ще він хотів побудувати Наутиліус або інший апарат ,
щоб плавати під водою. Але потрібне було розріджене повітря, яке теоретично неможливо отримати без розрідження. Альтшуллер знайшов
вихід, використавши перикис водню, який для виділення кисню достатньо було
підігріти. Так ще в школі хлопець отримав авторське свідоцтво на свій перший
винахід.
Після закінчення школи його забрали
в армію. Потрапив у запасний стрілецький полк, а потім – у льотне училище.
Закінчення училища співпало з закінченням війни. Г.С. Алтьтшуллер попросив
направити його в Баку до воєнно-морської флотилії, де він почав працювати у
патентному відділі. Довелось багато винаходити самому та навчати цьому інших.
Дуже часто за допомогою звертались люди вдвічі або втричі старші молодого
чоловіка. Як їм допомогти? Генріх кинувся в бібліотеки, переглянув велику
кількість літератури в пошуках порад, правил, як винаходити, і нічого не
знайшов.. З’ясувалось, що навчати було нічому. Виникла необхідність вивчити або
створити самому прийоми винахідництва. Таким чином він вийшов на велику,
виключно важливу для всього людства мету – створити метод, який дозволяє
кожному навчатись винаходити, розв’язувати творчі завдання в різних галузях
людської діяльності. І всі подальше життя Г.С. Альтшуллер підпорядкував
досягненню цієї мети. Але, на відміну від психологів, які вивчали винахідника,
він почав вивчати самі винаходи. Дослідник шукав відмінності сильних винаходів
від слабких, як критерій, використовуючи протиріччя. Проаналізувавши весь фонд
авторських свідоцтв та патентів, він виявив типові прийоми розв’язання
технічних протиріч, які і склали основу Теорії розв’язання винахідницьких задач
(ТРВЗ). Тобто, ТРВЗ – це технологія, яка
навчає новим прийомам винахідництва; технологія, якій можна і потрібно навчати.
В 1948 році, коли було отримано
перші результати, Г.С. Альтшуллер разом з товаришем, написали листа Сталіну, в
якому пропонували заходи з покращення винахідництва в країні як одного з шляхів
боротьби з післявоєнною розрухою, та звинувачували у бездіяльності тогочасного
Голову Ради Міністрів. Не дивно, що відповіддю на лист став арешт, безпідставні
звинувачення, вирок -25 років таборів
Робота над ТРВЗ не припинялась і в
таборах, не зважаючи на голодне існування, нелюдські умови життя, неможливість
ведення записів. Але, на думку Альтшуллера, саме ТРВЗ допомогла йому вижити:
першими гинули ті, хто зламався, змирився з безвихіддю і втратив мету, сенс
життя.
В 1953 році, після чергової відмови
про помилування сина, мати Генріха покінчила життя самогубством. Батько помер
ще раніше. А в 1954 році Г.С. Альтшуллера було повністю реабілітовано. У 1956
році в журналі «Вопросы психологи» вийшла перша стаття з викладенням основ
ТРВЗ. Після повернення з каторги Альтшуллер влаштувався на завод сталевих
канатів, працював в редакції газети «Бакинский рабочий», потім в Міністерстві
будівництва. Закінчив інститут. З кінця 50-х років Альтшуллер –
письменник-фантаст. Він писав фантастику під псевдонімом Генріх Альтов. Однак
поступово робота над Теорією розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ) витіснила фантастику і стала основною
справою в житті.
В 1989 році була створена Всесоюзна
Асоціація ТРВЗ, президентом якої було обрано Г.С. Альтшуллера. В 1998 році
створено Міжнародну Асоціацію ТРВЗ з штаб-квартирою в Санкт-Петербурзі. Зараз
ТРВЗ вивчають не лише інженери, але й лікарі, вчителі, соціологи, біологи,
журналісти, підприємці концептуальні положення технології ТРВЗ:– всі, кому
доводиться в своїй роботі вирішувати творчі завдання.
Психолог Л.О. Макрідіна виділяє
такі;
-
теорія – каталізатор творчого розв’язання проблеми;
-
знання – інструмент, основа творчої інтуїції;
-
творчими здібностями наділена кожна людина
(винаходити можуть всі);
-
творчості треба навчати всіх!
-
творчості, як і будь-якій діяльності, можна
навчитися.
Головні принципи ТРВЗ:
-
розв’язання суперечностей;
-
системний підхід ( вміння бачити навколишній світ у
взаємозв’язку всіх його елементів);
-
вміння віднайти необхідний у даній ситуації резерв.
Головне у розвитку
творчої особистості технологією ТРВЗ –
дати змогу висловитись, не перебивати, навіть якщо відповідь неправильна.
Методологія ТРВЗ спрямована на формування в дитини пошукового мислення, яке дає
змогу знизити стереотипність, шаблонність думок.
Немає коментарів:
Дописати коментар